Термін "інформатика" виник в 60-х рр. XX ст. у Франції для назви області, що займається автоматизованою обробкою інформації за допомогою електронних обчислювальних машин. Французький термін informatique (інформатика) утворений шляхом злиття слів information (інформація) і automatique (автоматика) і означає інформаційну автоматику, або автоматизовану переробку інформації. В англомовних країнах цьому терміну відповідає синонім computer science (наука про комп'ютерну техніку).
У 1963 р радянський вчений Ф. Е. Темників одночасно із зарубіжними авторами визначає інформатику як науку про інформацію взагалі, що складається з трьох основних частин - теорій інформаційних елементів, інформаційних процесів і інформаційних систем. Це був перший важливий поворот у долі поняття "інформатика", але він довго залишався лише історичним фактом. Ця спроба обгрунтувати нове поняття, довести його необхідність не була успішною і в належній мірі не оцінена, в силу того що публікація була здійснена в маловідомому, спеціальному журналі (Известия вузів. Електромеханіка. 1963. № 11). Так чи інакше тоді поняття "інформатика" ще не отримало в нашій країні помітного поширення. Хоча в науковій літературі вже в той період часто зустрічалися трактування "інформатики через призму поглядів Темнікова". Так, в 1968 р надрукована робота А. І. Михайлова, А. І. Чорного і Р. С. Гиляревський "Основи інформатики", в якій детально розглянуті поняття науково-технічної інформації та методи її обробки.
У 1972 р в СРСР виходить Велика радянська енциклопедія (Вікіпедія), в якій дефініція терміну "інформатика" була однозначно зорієнтована на гуманітарність цієї науки, зокрема, на процес комунікації.
Інформатика - галузь гуманітарного знання, що вивчає структуру і загальні властивості наукової інформації, а також основні закономірності процесів інформаційної комунікації.
Такий розкид уявлень про місце і роль наукової інформатики призводить до того, що її визначення стають все більш розмитими, намагаються дистанціюватися від будь-якої конкретики. Па Міжнародному конгресі в Японії в 1978 р дається широке визначення інформатики.
Поняття інформатики охоплює області, пов'язані з розробкою, створенням, використанням і матеріально-технічним обслуговуванням систем обробки інформації, включаючи машини, устаткування, математичне забезпечення, організаційні аспекти, а також комплекс промислового, комерційного, адміністративного, соціального і політичного впливу.
У 1982 р виходить монографія академіка В. М. Глушкова "Основи безпаперової інформатики" (2-е видання, виправлене і доповнене, побачило світ в 1987 р). А рік потому річне загальні збори Академії наук СРСР приймає рішення про створення в Академії наук відділення інформатики. З цього моменту ідеї інформатики в нашій країні отримали прописку не тільки в науці, але також і серед фахівців-практиків.
Яке тоді було розуміння інформатики? У зазначеній монографії академіка В. М. Глушкова немає прямого визначення інформатики як нової науки. Але виходячи зі змісту цієї книги і матеріалів АН СРСР про створення нового відділення можна зробити наступний висновок.
Інформатика - це сукупність засобів всієї сучасної інформаційної теорії, техніки і технології, сумарне, комплексне позначення цієї галузі знань.
По-іншому кажучи, інформатика як наука вбирає сьогодні найрізноманітніші за своєю сутністю і природою інформаційні ідеї, засоби і процеси, пов'язані із задоволенням інформаційних потреб суспільства в сьогоденні і майбутньому. Однак в рамках сучасної інформатики можна виокремити і більш конкретні області її застосування. Тому в статті К. К. Коліна "Еволюція інформатики та проблеми формування нового комплексу наук про інформацію" запропонована дворівнева структура предметної галузі інформатики. Верхній рівень відведено теоретичної інформатики, яка як теоретична основа систематизованого наукового знання охоплює три основних нижчих рівня - технічну, соціальну і біологічну інформатику. Кожен з нижчих рівнів має свою специфіку, тому що вивчає і описує інформаційні процеси в залежності від середовища функціонування.
Комментариев нет:
Отправить комментарий