Багато задач, які сьогодні розв'язує інформатика, давно розроблялись в руслі інших дисциплін: бібліотечній справі, бібліографії, лінгвістики тощо. Ще на початку 20 століття бельгійський юрист і науковець Поль Отле запропонував об'єднати комплекс процесів із збирання, обробки, зберігання, пошуку і розповсюдження наукових документів під загальною назвою «документація», що іноді служить синонімом терміну «інформатика». 1931 року Міжнародний бібліографічний інститут, заснований П. Отле і бельгійським юристом і громадським діячем Анрі Лафонтеном 1895 року, було перейменовано на Міжнародний інститут документації, а 1938 року — на Міжнародну федерацію з документації, яка й надалі лишається основною міжнародною організацією, що об'єднує фахівців з інформатики та науково-інформаційної діяльності.
1945 року з'явилася стаття американського науковця та інженера В. Буша «Можливий механізм нашого мислення», в якій вперше було широко поставлено питання про необхідність механізації інформаційного пошуку. Міжнародні конференції з наукової інформації (Лондон, 1948; Вашингтон, 1958) знаменували перші етапи розвитку інформатики. Важливе значення мало дослідження закономірностей розсіювання наукових публікацій, проведене С. Бредфордом (Велика Британія, 1948). До середини 60-х років 20 століття розроблялись в основному принципи і методи інформаційного пошуку та технічні засоби їхньої реалізації. У. Баттен (Велика Британія), К. Муерсі М. Таубе (США) заклали основи координатного індексування; Б. Вікері, Д. Фоскет (Велика Британія), Дж. Перрі, А. Кент, Дж. Костелло, Г. П. Лун, Ч. Берньер (США), Ж. К. Гарден (Франція) розробили основи теорії і методики інформаційного пошуку. С. Клевердон (Велика Британія) дослідили методи порівняння технічної ефективності інформаційно-пошукових систем різного типу. Р. Шоу (США) і Ж. Самен (Франція) створили перші інформаційно пошукові присторої на мікрофільмах і діамікрокартах, що стали прообразами багатьох спеціальних інформаційних машин. К. Мюллер і Ч. Карлсон (США) запропонували нові методи репродукування документів, які лягли в основу сучасної техніки репрографії.
Сучасний етап розвитку інформатики характеризується глибшим розумінням загальнонаукового значення науково-інформаційної діяльності та все ширшим застосуванням у ній електронних обчислювальних машин.
Комментариев нет:
Отправить комментарий